Основним забруднювачем атмосферного повітря м. Киева  є   автотранспорт. Найбільш забруднене пові­тря, зокрема ок­сидами азоту, спостерігається поблизу автомагістралей, біля світлофорів та місць утворення тисняви. У паркових зонах вміст забрудню­ючих речовин у декілька разів менший. Другорядну роль відіграють теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також підприємства хіміко-фармацевтичної, машинобудівної, легкої, харчової промисловості та будівельної індустрії. Внесок у забруднення від стаціонарних джерел  (підприємств енергетики) складає 17% від загальної кількості. Найбільший внесок в сумарне забруднення міського повітря вносять такі речовини як бензапірен 20 %, формальдегід - 20 %, діоксид азоту - 16 %, фенол -12 %, і моноксид азоту та пил - по 7 %.

 Київ, як адміністративний центр з розвиненою транспортною інфраструктурою має високе забруднення атмосферного повітря в районах прилеглих до автомагістралей, їх перехресть (Московська, Ленінградська, Бессарабська, Харківська площі, вул. Д. Коротченка, Ю. Гагаріна, Набережно-Хрещатицька, проспект Возз’єднання, Харківське шосе, бульвари Дружби Народів, Лесі Українки та інші). При обстеженні якості повітря тут досить часто спостерігаються перевищення ГДК по таких забруднювачах, як двоокис азоту, бензапірен, тощо.

Київ має потужний комплекс (понад 1000) промислових підприємств, на яких налічується понад 24 тис. організованих джерел викидів забруднюючих речовин у повітря. Більша частина підприємств зосереджена у промислових вузлах і зонах міста, що дозволяє певною мірою локалізувати негативний вплив на населення. Кількість промислових викидів у 2002 р. складала 17,5% від загальної кількості забруднюючих речовин. Аналіз стану повітряного басейну міста за 10 років свідчить про загальну тенденцію до зменшення промислових викидів в атмосферу, Табл. 1. Зменшення поступання викидів забруднюючих речовин пов'язані із заміною частки вугілля та мазуту на підприємствах енергетики.

Серед промислових підприємств найбільший внесок у забруднення вносять енергетичні об’єкти: ЗАТ “Укр-Кан-Пауер” та структури АК “Київенерго”: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, “Теплові мережі”, “Житлотеплокомуненерго” та завод “Енергія”. Ці підприємства вносять левову частку (71% ) від загальної кількості промислових викидів по місту. Крім підприємств енергетики, значні обсяги забруднюючих речовин поступають від підприємств будматеріалів, харчової, хімічної та нафтохімічної промисловості.

У літні місяці рівень забруднення повітря в Києві є найвищим внаслідок макро- та мікрокліматичних умов та посиленого ру­ху автотранспорту. Деяке збільшення за­бруднення, пов’язане з частими тумана­ми, спостерігається також у грудні. Найбільш забруднене пові­тря, зокрема ок­сидами азоту, спостерігається поблизу автомагістралей, біля світлофорів та місць утворення тисняви. У паркових зонах вміст забрудню­ючих речовин у декілька разів менший.

 Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в м. Києві проводить Укргідромет на 16 стаціонарних постах за вмістом основних забруднюючих речовин, до яких відносяться пил, діоксид сірки, моноксид вуглецю, діоксид азоту, і специфічних речовин (моноксид азоту, сірководень, фенол, леткі органічні сполуки (ЛОС), фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід, бензапірен та важкі метали).

Структура забруднень повітря по компонентах наведена на Діаграмі 2.

У Києві працює понад 500 підприємств, які застосовують у виробництві сполуки, що руйнують озоновий шар. Обсяг використання цих речовин складає 15,2 тон. Три київських підприємства - НВО “Електронмаш”, ЗАТ “Ремторгустаткування” та “Дніпро-МТО” успішно впроваджують проект по заміні устаткування, що дозволить виконати зобов’язання Монреальского протоколу та  зменшити викиди озоноруйнуючих  речовин на 4,1 тони.  

Найбільш небезпечні рівні забруднення повітря створюються в районах розташування груп підприємств Подільсько-Куренівського, Оболонського та Жовтневого промвузлів, райони біля станцій метро „Святошин” та „Шулявська”, але особливо в районах міста, що прилягають до площ і магістральних вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту (пл. Перемоги, Бессарабська пл., Московська пл., бульвар Лесі Українки, Проспект Перемоги, Брест-Литовський проспект тощо).

 На покращення стану київського повітря впливає віддалене розташування стаціонарних джерел викидів (ТЕЦ) відносно житлової забудови, покращення яко­сті автомобільного пального та переважаючих у Києві вітрів західних напрямків, які розсіюють викиди  за межі міста.

Пункти спостереження за станом повітря

Дуже забрудненим є атмосферне повітря поблизу пункту спостереження, розташованому на розі проспекту перемоги і вул. Академіка Туполєва. Близькість пункту спостережень до автомагістралі визначає те, що повітря тут дуже забруднено бензапіреном, моноксидом вуглецю, діокисидом азоту. Аналогічним за рівнем забруднення є територія поблизу Бессарабського ринку, що обумовлено великою кількістю автотранспорту, в тому числі  того, що стоїть перед світлофором. 

Вміст важких металів в атмосферному повітрі Києва (кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому та цинку ) визначається на 5 постах спостережень. Середньорічні концентрації та максимальні місячні концентрації в цілому в місті і на окремих постах в останні роки не перевищували відповідні ГДК.  

Фонові концентрації діоксиду азоту та оксиду азоту становлять відповідно 0,155 та 0,0953 мг/м3. Середні за рік концентрації діоксиду азоту значно перевищують ГДК по всій території міста. На 9-ти постах із 16-ти концентрацій були в межах 2 ГДК. У трьох районах міста - на Оболонському проспекті (ПСЗ 17), Брест-Литовському проспекті (ПСЗ 11) і бульварі Л.Українки рівень забруднення ще вищий - відповідно 2,1, 2,3 та 2,1 ГДК. Максимальна  разова концентрація - біля 7 ГДК спостерігалася на ПСЗ 11 (Брест-Литовський проспект, 144). На іншій території максимальні концентрації ГДК були в межах 2-4,5 ГДК. Повторюваність разових концентрацій вище ГДК досить висока у всіх районах в межах 30-50%. 

Максимальна повторюваність (48%) зафіксована на ПСЗ 11, а найменша (1-8%) на ПСЗ 5,13 та15. Вміст в атмосфері оксиду азоту не перевищує установленої норми. Фонові концентрації діоксиду сірки становлять 0,0709 мг/м3. Розподіл концентрацій досить однорідний по всій території міста. Значення концентрацій досить близькі до ГДК, але не перевищили їх. Фонові концентрації оксиду вуглецю становлять 3,5449 мг/м3. Середньорічні концентрації нижчі від ГДК на всіх постах. Тільки на двох вони досягали ГДК - на ПСЗ 7 (Бессарабська площа) і 20 (Московська пл.). Максимальна  річна концентрація - біля 2 ГДК, спостерігалась на 8-ми постах міста. А на ПСЗ 6, ПСЗ 9 та ПСЗ 20 вона були відповідно 3,2, 3,6 та 4 ГДК. Найвище значення концентрації зафіксовано на ПСЗ 7 - 5,2 ГДК.