Якість питної води, що подається централізовано до міських водопровідних мереж відповідає вимогам чинних санітарних норм. В той же час, проблемою, яка існує тривалий час, є зношеність труб міської водопровідної мережі та внутрішньо будинкових систем. Враховуючи методи очищення питної води для централізованого водопостачання та вміст хлорорганічних сполук в питній воді, які утворюються внаслідок застарілих технологій водопідготовки, вона на теперішньому етапі вже не влаштовує багатьох споживачів.

Постійне поліпшення забезпечення населення міста чистою питною водою - у числі пріоритетних напрямів діяльності Київської міської влади. З 1997 року Київською міською адміністрацією розроблена і впроваджується програма бюветного водозабезпечення артезіанською водою. Міська влада створила широку мережу артезіанського водопостачання, яка нараховує 201 бюветний комплекс. Незважаючи на високу вартість бюветних споруд, вода надається мешканцям безкоштовно.

Проблеми водопідготовки

Для Дніпра, який має каскад штучних водосховищ, характерне «цвітіння» синьо-зелених, діатомових водоростей та розвиток зоопланктону, які значно погіршують умови водо- підготовки у літній період. Річка Прип’ять, одна з найбільших приток Дніпра, є джерелом надходження органічних речовин гумусового походження. У період повені кількість гумусних кислот досягає найбільших значень. Додаткову проблему для Дніпровської станції водоочищення створює є надмірне поступання навесні солей мангану під час розкриття боліт.

Характерною ознакою р. Десна є високий ступінь бактеріологічної забрудненості. Довготривалий і стійкий льодостав взимку, висока температура води в літній період призводять до різкого зниження вмісту розчинного кисню у Деснянській воді, що вкрай негативно впливає на її органолептичні властивості.

Стандарти на питну воду і методи визначення якісних показників води в Україні давно застаріли. Державний стандарт ДСТ 2874-82: "Вода питна” фактично повторює державний стандарт СРСР від 1979 року. Контроль якості води за цим документом передбачає перевірку якості води усього за 28 показниками. Державні санітарні правила і норми (СанПіН) 383-96: "Вода питна. Гігієнічні умови до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання." №136/1940-96 передбачає контроль за 55 показниками. І хоча якість води у Києві досліджується по 86 показниках, ряд параметрів якості питної води не включено (не визначається) до державних нормативів.

Через незначну мутність дніпровської води, її фільтрують шаром піску й дрібного антрациту а потім знезаражують за допомогою хлору – найстарішого і найдешевшого методу. Внаслідок цього вода додатково забруднюється хлором, хлороводнем і хлорорганічними похідними, інколи з’являються неприємний присмак, запах та жовтуватий колір. На водоочисних станціях воду освітлюють і знебарвлюють хімікатами, що містять солі алюмінію. Вилучення цих сполук з технологічного процесу та заміна їх на інші флокулянти декларується вже десятки років.

Виготовлення універсальних реагентів широкого діапазону дії та якісних фільтруючих матеріалів поки ще не налагоджено в Україні.

Навіть, якщо воду ідеально очистити, вона неминуче знову забруднюється бактеріями, мікробами й іншими шкідливими речовинами. Не кожен знає, що вода артезіанських свердловин містить бактерії і органічні речовини, які роблять її непридатною для тривалого зберігання. Наприклад, у набраній про запас воді – вже через 12 годин розмножуються бактерії, через 24 години вода вже забруднена.

Міський житель «статистично» використовує 320 літрів питної води, тоді як мешканцям великих міст Європи вистачає 100-200 літрів. Причина дуже проста: майже половина ретельно очищеної та поданої на споживання питної води витікає у каналізацію. Решта – втрачає свою якість завдяки вторинному забрудненню. Застаріла система водопостачання – поламана сантехніка, прогнилі водопровідні труби - давно відомі проблеми підприємствам водопостачання. Крім того, для водопровідно-каналізаційного господарства Києва необхідне нове насосне обладнання і величезна кількість нових труб із захисним покриттям, які не забруднюватимуть воду повторно в мережах її постачання.

Водопідготовка та контроль якості

Усі джерела питної води в мережах водопостачання міста Києва відповідають вимогам діючого в Україні стандарту на питну воду. Артезіанська вода із бюветів рекомендована Міністерством охорони здоров‘я України для пиття, приготування їжі, особливо малюкам та хворим. На кожному бюветному комплексі висить табличка, що містить інформацію про хімічний склад води, параметри свердловини та номер контактного телефону, по якому мешканці можуть висловити свої зауваження і побажання щодо функціонування бювету.

Контроль якості питної води та води джерел водопостачання міста (ріки Дніпро та Десна, підземні водоносні горизонти) здійснюється трьома лабораторіями. Усі лабораторії атестовані Держстандартом України і працюють за планами робіт, затвердженими санепіднаглядом та екологічною службою міста. Лабораторії Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій здійснюють цілодобовий контроль технологій водопідготовки та якості питної води перед подачею її у водопровідну мережу міста Києва.

Лабораторія мережі водопроводу (ПЕВМ) здійснює контроль якості питної води в усіх адміністративних районах міста у 20 контрольних точках, на 29 насосних водопровідних станціях, 130 водопровідних колонках, 200 артезіанських свердловинах та 124 бюветних комплексах. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС постійно ведеться радіологічний моніторинг якості питної води. На сьогодні основна частка забруднень Дніпровської води припадає на два радіонукліди - цезій-137 та стронцій-90.

Відповідно до вимог нормативних документів питна вода та вода джерел водопостачання досліджується за хімічними, бактеріологічними, радіологічними та гідробіологічними компонентами:

щоденно - за 20 показниками;
щомісячно - за 47 показниками;
щорічно - за 75 показниками.

Кожного дня лабораторії Київводоканалу здійснюють відбір та аналіз більше 1000 проб води.

Веб-портал

Дивись карти