Сучасна система каналізації у Києві складається з 2533 км мереж і колекторів та 33 каналізаційних насосних станцій. Системою каналізаційних мереж охоплено 97,4 % населення міста. Нагальною проблемою Києва є реконструкція Бортничівської станції аерації і центрального міського колектора. Міська рада підготувала для Кабінету міністрів економічне обґрунтування на будівництво та реконструкцію цих споруд.

Мережа каналізації

Система міської каналізації почала будуватись у 1894 році. Сучасна система каналізації у Києві складається з 2533 км мереж і колекторів та 33 каналізаційних насосних станцій. Системою каналізаційних мереж охоплено 97,4 % населення міста. Стічні води від промисловості складають близько 6 % загального обсягу стічних вод.

Проблеми забруднення води

Вирішення проблем забруднення води все ще є проблемним питанням з точки зору якості та кількості робіт. Мешканці Києва мають значно більші потреби у воді (майже втричі вищі!) і тим не менше викиди стічних вод значно перевищують аналогічні цифри в Західній Європі. Поміж іншим, це пов’язано із тим, що використання води є неконтрольованим та не вимірюваним, і навіть гаряча вода розглядається як необмежений ресурс. Ефективність роботи станцій водоочищення може бути вищою, а енергозатрати меншими якщо „поголовне споживання” буде зменшено.

Використана міська вода змішується з промисловою. Каналізаційна мережа (див. карту), як і в багатьох інших містах, потребує постійного ремонту. Мережа відведення атмосферних опадів також показана на карті; спеціального очищення чи осадових резервуарів не має. Про пов’язані із цим питанням проблеми частково йдеться у статті поверхневі води.

Мул, що отримується в результаті біологічного очищення збагачений токсичними сполуками (важкими металами та різноманітними органічними складовими) і не може бути повторно використаним. Він виводиться у відстійники в радіусі 10 км від Києва. В майбутньому необхідно знайти альтернативні шляхи для вирішення цієї проблеми.

Очищені стічні та відстійні води можуть містити фармакологічні препарати, що потрапляють у харчові ланцюги, а потім у питну воду. Інформація щодо цієї проблеми майже відсутня, як і її усвідомлення громадськістю. Це можна і необхідно змінювати. Для покращення ситуації існують відповідні рекомендації.

Очищення стічних вод

Бортничівська станція аерації (БСА) — це комплекс інженерних споруд, призначений для повної біологічної очистки стічних вод та утилізації забруднень. Станція включає 3 блоки очисних споруджень (по 600 тисяч кубометрів у добу кожний). Потужність станції сягає 1 млн. 800 тис. м³ води на добу, фактично очищається близько 1 мільйона 300 тисяч кубометрів. Процес очищення складається з механічного та біологічного. Комплекс біологічної очистки включає аеротенки, в яких відбувається біологічне окислення забруднюючих речовин активним мулом та відстійники для механічного розділення активного мулу та очищеної води. Очищена вода скидається у Дніпро нижче Києва за течією.

Мулові поля площею 285 га служать для зневоднення та сушіння осадів у природних умовах. Нині ведеться розробка технологій переробки осадів БСА та шляхів їх використання.

Дощова каналізація подивіться зв'язану карту

У Києві функціонує роздільна система каналізації. Одна її частина — для побутових і промислових стічних вод, а інша — для дощових стоків. Загальна довжина головних і вуличних колекторів дощової каналізації становить понад 770 км, довжина внутрішньо квартальної мережі — близько 1700 км.

Поверхневі стоки з території міста через мережу колекторів надходять до вод Дніпра, Либіді та Сирця. З усіх 130 водовипусків лише 5 обладнані очисними спорудами, що значною мірою погіршує на стан і властивості води у Дніпрі. Значною проблемою є забруднення дощових стоків нафтопродуктами, що призводить до пригнічення чи знищення екосистем міських водойм, зменшення їх санітарно-рекреаційних функцій.

Генеральним планом м. Києва до 2020 року передбачено будівництво близько 170 км вуличних колекторів дощової каналізації та 70 комплексів очисних споруд. У районах масової житлової забудови передбачається будівництво системи дощової каналізації.

Київ

Інформаційне агентство "Українські Новини"

МНС вважає незадовільним стан системи водопровідно-каналізаційних мереж Києва (25 лютого 2008, понеділок, 15:30)

Міністерство з надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вважає незадовільним стан водопровідно-каналізаційних мереж Києва.

Про це Українським Новинам повідомила прес-служба МНС.

З її даних, відповідні висновки МНС зробило на підставі комплексної перевірки реалізації компанією "Київводоканал" державної політики з цивільного захисту й техногенної безпеки, проведеної 11-22 лютого.

МНС здійснило перевірку у зв'язку з аваріями у водопровідно-каналізаційній мережі Києва, що почастішали.

Було встановлено, що 823,7 км труб, що становить 22% від загальної довжини міських водогінних мереж, потребують негайної заміни.

МНС зазначає, що основні фонди Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій (основні об'єкти водопостачання міста) зношені на 60%.

За повідомленням, на сьогодні існує реальна загроза зсуву 6 підземних водоводів під впливом течії Дніпра, що посилилося.

За даними прес-служби, у Києві немає цілісної системи спостереження й аналізу екологічного стану джерел водопостачання й питної води.

При цьому МНС наголошує на незадовільному стані головного міського каналізаційного колектора, що перебуває в аварійному стані.

Разом з тим перевірка встановила, що подальша експлуатація Бортницької станції аерації без капітального ремонту може привести до техногенної аварії й виникнення надзвичайної екологічної ситуації.

При цьому МНС звертає увагу на низьку готовність підприємства "Київводоканал" для реагування на виникнення можливих аварійних ситуацій.

МНС направило результати перевірки до Київської міської державної адміністрації і Кабінет Міністрів.

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності притягнуто 4 посадових осіб.

Як повідомляло агентство, "Київводоканал" має намір інвестувати 36-48 млн гривень у розвиток водопровідних і каналізаційних мереж у 2008 році.

Ще 357,3 млн гривень на розвиток водогінних мереж і каналізації Києва передбачено в міськбюджеті-2008, за рахунок чого компанія планує будівництво 27 об'єктів водопостачання й 29 - водовідведення.

"Київводоканал" - монополіст у сфері водопостачання й водовідведення на ринку Києва.

2006 рік "Київводоканал" закінчив зі збитками 5,109 млн гривень, збільшивши чистий доход на 5,1%, або на 15,905 млн. гривень до 325,557 млн гривень порівняно з 2005 роком.

Інформаційне агентство "Українські Новини"

Веб-портал

Дивись карти