Малі річки 

Либідь є правою притокою Дніпра, її довжина становить 16 км, площа водозбору — 66 км². Прямуючи до Дніпра, Либідь приймає кілька приток. Лівими є Скоморох і Клов, правими — Совка і Оріхуватка. Річка тече переважно у бетонному руслі. Більшість приток Либіді так само сховані у колектори. Невеличка ділянка з природними берега­ми (усього 350 м) залишилася в нижній течії перед Столичним шосе. Ця ділянка отримала заповідний статус.  

На водозборі Либіді розташовано за­лізничний вокзал, автовокзал, ряд промислових підприємств - ТЕЦ-3, завод «Київгума», кондитерська фабрика, маргариновий за­вод та ін. Усе це зумовлює значне забруднення Либіді. Численними є водовипуски зливової каналізації. Дощові й талі води, що стікають вулицями, забруднені на­фтопродуктами, важкими металами, ор­ганічними речовинами. Неподалік від гирла Либіді зна­ходиться Правобережна насосна станція перекачування господарсько-побутових стічних вод. 

Сирець. У правобережній частині Ки­єва тече річка Сирець. У верхній течії вона протікає у глибокому яру, вкритому де­ревною рослинністю. На річці створено кілька ставків. Річка впадає в систему озер Опечень, а саме — у найближче до станції метро «Обо­лонь». Ці озера сполучаються колектором із Дніпром — бетонний водовипуск розта­шований у правобережній затоці ріки де­що нижче Московського моста. Якість води у Сирці є невисокою. У річ­ковій долині часто створюються стихійні звалища сміття. У деяких місцях річка за­харащена, зокрема, гілками та стовбура­ми дерев. 

Віта. Найбільшою за водністю малою річкою Києва є Віта, що тече південною околицею міста у північному напрямку. Значна частина водозбору річки вкри­та лісами. Ще одна її особливість — дуже малий похил, тому для Віти характерна невелика швидкість течії. Це позначилося на тому, що після створення Канівського гідровузла річка в гирлі зазнала підпо­ру і заросла. Трапляються випадки, ко­ли через зміни рівня у Дніпрі рух води у річці змінюється на зворотний. Важли­вими притоками Віти є Сіверка, Петіль і струмок Віта. Цікаво, що Сіверка за своєю довжиною (29,2 км) є більшою за саму Віту. 

Нивка. На західній околиці Києва, частково за його межами тече р. Нивка, що є притокою Ірпеня. Вона бере поча­ток неподалік від Одеської площі, далі під землею перетинає проспект Глушкова та іподром. Виходить на поверхню поряд із житловим масивом Теремки-II. Далі річка перетинає Кільцеву автодорогу і на певний час залишає територію міста. Особливі­стю Нивки є наявність великої кількості (близько 20) ставків.  

Дарниця. Найбільша річка в лівобе­режній частині міста — Дарниця. На її шля­ху розташовано великий промисловий район з кількома підприємствами: Дар­ницька ТЕЦ, заводи «Хімволокно» та «Радикал». Територія останнього сильно забрудне­на (50–100 ГДК) важкими металами. Далі річка протікає через оз. Нижній Тельбин і впадає у Дніпро нижче Дарницького залізничного моста. Дарниця певною мірою ство­рена штучно - її частково прорили у 1930-х роках для відведення надлишкової води з прилеглої до заводів території.  

Горенка. У північно-західній частині Києва, частково за його межами тече р. Горенка, що разом з її притокою Котуркою охоплює з обох боків Пущу-Водицю. Впа­дає Горенка в Ірпінь за кілька кілометрів після місця злиття з Котуркою. На кожній із згаданих річок влаштовано каскад став­ків, найбільші з яких довжиною майже 1 км. Ставки впорядковані, на найбільших — влаштовані пляжі. Тут розташований са­наторний комплекс «Пуща–Озерна».  

Любка. Дещо південніше р. Горенки, частково за межами Києва переважно зі сходу на захід тече р. Любка. Вздовж її середньої течії прокладено ЛЕП. Саме за нею легше знайти річку (можливо, навіть річечку). За кількасот метрів на північ від залізничної станції Новобіличі Любка перетинає під землею проспект Палладіна і далі май­же ховається в гущавині лісу. Оминувши з півдня селище Коцюбинське, Любка впадає в Ірпінь.

У південно-західній частині Києва, пе­реважно у Голосіївському лісі, течуть три невеличкі і водночас досить мальовничі річечки: Оріхуватка, а також Голосіївський (інша назва — Дідорівський) і Китаївсь­кий струмки. Більша частина їх водозбору вкрита мішаними лісами. На кожній річці влаштовано по кілька ставків. Оріхуватка колектором з’єднана з Либіддю, Голосі­ївський та Китаївський струмки впадають у Галерну затоку Дніпра. 

Гли­бочиця Досить відомою київською річкою є Гли­бочиця, нижня течія якої проходить через Поділ. Тепер річку не побачиш — вона по­вністю схована у колектор, що на останніх сотнях метрів прокладений під вулицями Верхній та Нижній Вал. Власне, ці вулиці колись і оточували річку. Впадає Глибо­чиця у Гавань під Вантовим мостом. Міс­це впадіння можна помітити лише за ру­хом води.  

Озера

Найбільшим озером Києва є Лісо­ве (Алмазне), розташоване на схід від житлового масиву Троєщина. Озеро є проточним – у його західній ча­стині влаштовано водовипуск, по якому вода досягає Дніпра. На півден­но-західному березі озера розташоване Лісове кладовище.  

На лівому березі Дніпра розташоване досить велике оз. Райдуга (Радунка). Форма озера та його розташування свідчать про його старичне походження. Воно в непо­ганому стані і використовується для відпо­чинку. Тут є пляж, працює прокат катама­ранів. До західного берега озера впритул наблизилися Воскресенські сади.  

У південно-східній частині Києва сво­їми розмірами виділяється оз. Вирлиця. Воно істотно збільшилося у зв’язку з видо­буванням піску для намиву території роз­ташованого поряд житлового масиву. На його берегах знаходиться сміттєспалю­вальний завод «Енергія». Зв’язок Вирли­ці з Дніпром забезпечується лише рухом підземних вод.  

Неподалік — південніше вул. Колекторної — розташовано найбільше в цій частині міста і друге за розміром у Києві оз. Тягле. Дещо ближче до Дніпра — озера Небріж, Мартишів і Підбірна. Їх­ні розміри збільшені внаслідок видобутку піску. Власне, непрацюючий земснаряд ще й тепер можна побачити на північ­но-східному березі оз. Небріж. Усі ці три озера з’єднані невеличкими водотока­ми. З Дніпром сполучаються струмком, що тече у бетонному колекторі, прокла­деному з північного краю Нижніх садів. Впадає він у Дніпро за 200 м нижче за течією від Південного моста.  

У південно-східній частині Києва роз­ташоване ще одне велике озеро — Заплав­не. Його походження частково пов’язано з тим, що тут кілька десятиріч тому видобу­вали торф. Потім озеро було поглиблено у зв’язку з видобутком піску для намиву те­риторії прилеглих житлових масивів. Тепер на східному березі переважає котеджна забудова. Окрему групу утворюють озера Сонячне, Гарячка і Прірва.